Поза серією

Миколі Хвильовому судилося стати символом цілої його блискучої мистецької ґенерації, бо саме він знайшов чи не найбільш місткі й промовисті образи, аби передати м’ятежну атмосферу переломної епохи, сконденсовані енергії зрілого українського модернізму.

Миколі Хвильовому судилося стати символом цілої його блискучої мистецької ґенерації, бо саме він знайшов чи не найбільш місткі й промовисті образи, аби передати м’ятежну атмосферу переломної епохи, сконденсовані енергії зрілого українського модернізму.

У «Біблії для сімейного читання з коментарями та ілютраціями» сюжети зі Старого й Нового Заповіту проілюстровані репродукціями творів відомих художників, що жили в різний час і в різних країнах, проте всіх їх надихали біблійні образи.

Роман сповнений містичними подіями й релігійними настроями. Та це й не дивно, адже сюжет розгортається на Західній Україні середини ХVIIІ століття, коли чаклунство не було дивиною. А людину, наділену талантом, сприймали як слугу диявола.

Трагічні події ХVІІІ століття та яскраві образи Гайдамаччини гостро і безкомпромісно підкреслюють душевний біль Шевченка за Україну та її народ.

Історії, що їх розповідає знаний польський автор, репортер «Ґазети Виборчої», є трагікомічними, часто – трагіфарсовими, але головний герой у них завжди виглядає трохи розгубленим.

Авторка – українська письменниця Євгенія Кононенко, змогла глибоко передати загадковий світ Іоанна Георга Пінзеля, у багатьох моментах проникливіше, ніж у подібному романі Дена Брауна «Код Да Вінчі».

Українським шанувальникам поезії Сходу вперше пропонується двомовна збірка віршів одного з найвідоміших корейських поетів XX ст. Кім Соволя (1902–1934).

У книзі окреслені основні категорій теорії кольору, виявлені закономірності прояву об’єктивних і суб’єктивних чинників існування цього феномену, а також представлена проекція цих питань на творчу практику сучасного художнього текстилю.

«У часи великих змін — а передовсім у часи передчуття таких змін — зринає внутрішній запит на особливого чину літературу, котра шукає радше запитань, аніж відповідей, і воліє прозирнути людське в людині як творінні Божому. Простіше кажучи: в часи межові воліє зазирнути в себе — перш ніж зазирати за межу». Так вважає поет і перекладач Іван Андрусяк, який зробив переклад вибраних «Народних оповідань» Льва Толстого.

Такі твори влучно називають «метафізично правдивими». Письменник Олесь Ільченко на основі унікальних архівних матеріалів відтворює події першої третини минулого століття…

У новому романі для дорослих читачів Олесь Ільченко наважився розкрити одну з табуйованих у нашій літературі тем із царини кохання та сексуальних стосунків.

Письменники кшталту Миколи Гоголя — ті, яких усі колись читали, одначе майже ніхто не перечитує по-справжньому, — ризикують опинитися у свого роду «бібліотечному вакуумі»: мовляв, навіщо ще раз читати Гоголя, якщо й так відомо, про що він пише? У такому разі текст для читача немовби помирає, й оживити його здатен хіба акт співтворчості – саме завдяки йому один текст і далі «живе» в іншому; й так доти, доки існує література.

Літературне століття, яке минає від часу публікації роману «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе» (1910), було багатим на новаторство й експеримент. Утім, саме романові Райнера Марії Рільке судилося стати ідейним, смисловим «вузлом», із якого тягнулися й далі тягнуться ниточки різних прозових традицій, що претендували чи претендують на статус інтелектуально-креативної літератури.

Гармонійне поєднання чудернацько-вишуканих форм, зображень і змісту «Петербурзьких повістей» М.В. Гоголя презентують новий несподіваний мистецький погляд на твори світової літератури.

Зміст і структуру поетичної антології «По одному віршу ста поетів» («Хяку-нін іс-сю», 1235 р.), укладачем якої був відомий японський поет Фудзівара Тейка (Фудзівара Садаіе, 1162-1241 рр.) віддзеркалює її оригінальна назва – до складу антології увійшли сто кращих віршів ста японських поетів, які жили в період з другої половини VII ст. до першої третини XIII ст.

Увазі вітчизняних шанувальників японської поезії пропонується перша збірка перекладів українською мовою віршів одного з кращих японських поетів доби Едо, дзен-буддійського ченця, філософа і каліграфа Рьокана (1758–1831 рр.), написаних у жанрі хайку і танка.

Книга сучасного іспанського філософа, професора університету Комплутенсе, Фернандо Саватера «Етика для Амадора» вперше вийшла друком 1991 року і відтоді, витримавши кілька видань на батьківщині автора зробилася популярною не лише в Іспанії та ряді іспаномовних країн латинської Америки, а й була перекладена майже 30 іноземними мовами.